Говорять, той народ не має майбутнього, який не пам’ятає свого минулого. Українці минулих століть залишили нам у спадок унікальне народне мистецтво – мистецтво розпису. З давніх давен майстрині по розпису хат прикрашали селянські помешкання зображеннями дивовижних квітів та птахів. Поступово розпис був витіснений паперовими «мальовками», які стали улюбленою прикрасою в оселях мешканців Придніпров'я. Уславлений осередок декоративного розпису - село Петриківка, назване так на честь кошового отамана Війська запорізького Петра Калнишевського.
З метою виховання ціннісного ставлення до народного мистецтва, розширення поняття учнів про види декоративно-ужитковогомистецтва, розвитку художніх здібностей та естетичних смаків у паралелі 4-х класів класоводами: Степурою Т.А., Погрібною А. М., Тимошенко Л.Г. та Крістіян Т.О. був проведений урок образотворчого мистецтва спільно з талановитою художницею, учителем Кошлай Людмилою Григорівною.
Під час уроку учні поринули у чарівний світ петриківського розпису, відомого своєю красою далеко за межами нашої країни. Переглянувши відеопрезентацію, школярі ознайомились з історією виникнення петриківського розпису, першими інструментами та матеріалами, якими створювалися народні шедеври, побачили роботи видатних майстрів декоративного розпису М. Приймаченко, П. Глущенко, Н. Білокінь, М. Тимченко.
Людмила Григорівна показала школярам техніку розпису, найпростіші мазки «Зернятко», «Криве зернятко», «Гребінчик», «Горішок», «Перехідний мазок».
Учні старанно відтворювали основні елементи розпису, а потім, за чіткими рекомендаціями вчителів, виконали композицію «Казкова квітка Петриківки».
Кожна дитина творчо підійшла до створення своєї квітки.
Партнерство вчителів і учнів на уроках: спільна мета, підтримка, співпереживання й довіра – запорука успішного навчання й розвитку особистості.
Класоводи 4-х класів Степура Т.А., Крістіян Т.О.
Немає коментарів:
Дописати коментар