пʼятниця, 30 вересня 2016 р.

До ювілею М. Грушевського

  29 вересня 2016 року виповнилося б 150 років видатному історику, першому президенту України, громадському діячу Михайлу Грушевському. Діяння цієї непересічної особистості через призму років оцінюють наші сучасники: є тут і значні здобутки, були й прорахунки. Учитель історії Карпенко О.М. запропонував учням 10-А класу провести дебати на тему: «Михайло Грушевський - державний і політичний діяч України: «за» і «проти». У вступному слові Олександр Миколайович повідомив, з якої нагоди проводиться захід. Чернета З. познайомила з життєвим шляхом Михайла Сергійовича, присутні переглянули фільм «Обличчя української історії», а після цього розпочалася наукова суперечка між групами, що були «За» і «Проти». Розпочала Васецька К. з інформації про найвідомішу працю М. Грушевського – десятитомну «Історію України-Руси», яку вважають метрикою України. На що Забара О. закинув, що на засіданнях Центральної Ради Михайло Сергійович іноді писав історичні брошури. На захист кинувся Тихоненко А., який повідомив, що за політичну діяльність грошей не платили, а родину треба було утримувати. Учитель іноді подавав напрям руху, пояснював незрозумілі учням речі.















  Глядачам із 8 класу якщо дещо було не зовсім зрозуміле, то запал учасників дебатів, їх аргументованість, численні приклади із життя першого президента України, мовлення і культура спілкування дуже сподобалися.
  Враховуючи, що цей матеріал за програмою ще не вивчали, десятикласники Кошова Є., Киричевський К., Охріменко В., Юркевич В., Банков М. та інші показали глибоку обізнаність з предмета суперечки, знайшли багато цікавого з життя видатного діяча початку ХХ ст. Врешті, дійшли висновку, що Михайло Сергійович – видатний державний і політичний діяч, справжній патріот України. На завершення переглянули фільм про громадську та політичну діяльність Голови Центральної Ради Української Народної Республіки, першої у ХХ столітті незалежної Української Держави, історика і організатора української науки Михайла Грушевського.

четвер, 29 вересня 2016 р.

З днем працівників освіти!!!


Шановні колеги !
  Щиро вітаємо Вас з професійним святом! Висловлюємо Вам сердечну вдячність за невтомну працю, за великий талант і покликання сіяти мудрість і знання, за любов до дітей і рідного краю.
  Ваші серця завжди наповнені співчуттям, добротою і милою приємністю. Цими чудовими якостями Ви щедро ділитесь з дітьми. Вам вірять, Вас люблять і шанують. Ви здійснюєте зв’язок часів, продовжуючись у своїх учнях.
 Бажаємо Вам, дорогі вчителі, відчуття повноти і неповторності життя, здоров’я, невичерпних творчих сил, натхнення, щастя і довгої людської пам’яті.
  Хай завжди щедрою на сходи буде освітянська нива, а в усіх Ваших починаннях будуть супутниками успіх і удача!
                           
Адміністрація школи

Вітання зі святом!


середа, 28 вересня 2016 р.

Всесвітній День туризму

  27 вересня – Всесвітній День туризму. Це майже професійне свято для наших учнів, оскільки для багатьох школярів – це спосіб активного відпочинку в Карпатах. Цього літа дві групи учнів відвідали Закарпаття й Прикарпаття: учні 7-8-х класів Хоменко В., Тараненко В., Карпець А., Коломейцева К., Шаренко О., Чухно О., Вдовенко О., Савуляк В., Марченко А., Андрусенко Д., Кочура А., Аношкіна І., Швидкий О., Свєтлова Д., Царюк Є., Діденко Т., Шумейко М.,Ситник Н., Арестова А., Агеєв Я., Медвідь Р. під керівництвом Білана Р.О. та Полонського М.М. піднялися на вершину Говерли, провели екскурсії у Ворохті, Солотвині, Львові, Києві. Старша група у складі: Кошова Є., Поліщук Л., Безрук К., Захарчук С., Деркач В., Забара О., Кузьменко Д., Кисіль Т., Хом’як В., Бурда Д., Пирч А., Гонтар С., Якуба Н. – подолали близько 100 км Марамароським та Чорногорським високогр’ями, здійснили сходження на Говерлу, відвідали знамениті карпатські водоспади, серед них найбільший в Україні – Ялинський. Вони у повному туристському спорядження піднімалися на гори Піп Іван Марамароський, Піп Іван Чорногорський, що лише на кілька метрів нижчі за найвищу вершину України.









Ці ж учні взяли участь у міських змаганнях зі спортивного туризму та вибороли ІІІ командне місце (старша група) та ІІ командне місце (середня група). В індивідуальному заліку першість вибороли Хом’як В.(11-А), Андрусенко Д.(8-А), Сауляк В (8-А). Міський голова Грицаєнко О.П. привітав юних туристів і подарував усім через Шаренка О., який першим піднявся на Говерлу, сертифікат на 1000 грн. Із ним учні після урочистого нагородження медалями й грамотами пішли святкувати в кафе «Казка», де їх пригостили різними смаколиками. Діти із задоволенням смакували гостинцями та спілкувалися. Свято запам’яталося усім.







Незабутня подорож

  Чимало цікавого можна побачити, подорожуючи Україною. Яскравою і пам'ятною була поїздка учнів 8-В класу з класним керівником Больбот О.М. на завод з виробництва «Кока-коли». Хто у світі не знає цього напою? А от як його виробляють, бачило небагато. Для початку восьмикласників запросили в музей цього напою, розповіли про історію його створення та споживання у світі. Завод цей в Україні – найбільший у Європі, повністю автоматизований. Самі виробляють пляшки, видобувають артезіанську воду, використовують український цукор. Колір цього знаменитого напою від карамелі, а от секрет сиропу знає лише кілька людей у світі, до нас його везуть з Європи. На виробництві було дуже цікаво і весело завдяки чудовому екскурсоводу. Наприкінці усі досхочу напилися «Кока-коли», «Фанти» та «Спрайту» і отримали чудові сувеніри на згадку.









  Після цього учні поїхали в Київ, де відвідали знаменитий музей «Історії участі України в Другій світовій війні». Дітей провели «дорогою війни» від перших її днів до перемоги над фашизмом. Найбільш вражаючим стали експозиції про окупацію Києва, розстріли у Бабиному Яру та концентраційні табори. Сучасні щасливі діти не стримували сліз, жаліючи тих, кого перемололи жорна тодішньої війни, і вчилися цінувати мир. Навколо музею зібрана колекція колишнього й сучасного озброєння, тож хлопці могли обстежити танки та літаки, а дівчата помилувалися краєвидами Києва біля підніжжя Батьківщини-матері. Один день вмістив і радість на заводі найвідомішого напою світу, і сум за мільйонами загиблих у роки Другої світової війни. А Київ і Дніпро прекрасні будь-якої пори року, тож усі були переповнені враженнями і залишилися задоволеними поїздкою. 
ЗД з ВР Огарьова Л.М.

понеділок, 26 вересня 2016 р.

30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек

Кожного року бібліотекарі школи зустрічають цю дату разом із найменшими  читачами . Разом з класоводами Рєпіною І.О.(1-Б), Степурою Т.А. (2-А), Погрібною А.М. (2-Б), Тимошенко Л.Г. (2-В),  Крістіян Т.О. (2-Г)  учні  відвідали бібліотеку.  Бібліотекар Кабушка О.М.  провела вікторину  “Казковими стежками”, загадала загадки,  познайомила школярів з новинками дитячої літератури, правилами користування книгами, енциклопедіями, дитячими журналами.  Класовод  2-В класу Тимошенко Л.Г.  підготувала з дітьми  вірші про книги. Школярі з цікавістю оглянули книжкові виставки, малюнки-ілюстрації до прочитаної  книги, стенд  “ Найактивніші читачі  серед учнів початкових класів ” , списки рекомендованої літератури.
 Гостинно запрошуємо учнів та батьків відвідати шкільну бібліотеку.
Бібліотекар Агеєнко Н.Г.























четвер, 22 вересня 2016 р.

Ескурсія рідним містом

  21 вересня учні 3-Б побували на пішохідній екскурсії "Лубни -100 років тому!"




 Наче на машині часу ми здійснили мандрівку у минуле століття і дізналися, що на території стадіону "Центральний " був дуже популярний Літній театр. Через дорогу від нього одна з давніх лубенських святинь Різдвяно-Богородицька церква, приміщення ЗОШ №10 - це Лубенське жіноче єпархіальне училище, побудоване відомим архітектором О.М.Бекетовим. На території ЗОШ №1 діяла чоловіча гімназія,а навпроти працювала жіноча гімназія і тому сучасна вулиця Гр.Тютюнника називалася колись Гімназійною. Зовсім поруч приміщення Міської управи - одна із архітектурних пам'яток нашого міста. 
Цікаво й емоційно-образно екскурсію провела мама учня 3-Б класу, Кононенка Всеволода, Кононенко Марина Володимирівна - член Національної спілки письменників і Національної спілки журналістів України.

 








Приємно, коли батьки - не байдужі  спостерігачі,а активні учасники навчально-виховного процесу.
                                              Класовод 3-Б -  Сидоренко Т.В.

вівторок, 20 вересня 2016 р.

Завітайте до Українських Карпат

  Закінчилося літо, а з ним і пора відпусток та канікул… Багато хто мав змогу подорожувати, побачити щось нове і цікаве, розширити свій кругозір, поглибити знання та задовольнити свою зацікавленість. 

  За останні десятиліття туризм України набув значну вагу у розвитку країни, що виокремлює його як важливу галузь, що здатна суттєво поповнити бюджет країни. В останні роки розвивається інноваційна форма пізнавального туризму – геотуризм. Геотуризм – новий напрямок прикладних геолого-геоморфологічних досліджень та різновид туристських подорожей, що ґрунтуються на вивченні геологічних (геоморфологічних) об’єктів і процесів, а також на отриманні від контакту з ними естетичних вражень. 
  Стикування західних кордонів України з ЄС дає підстави говорити про необхідність більш ширшого впровадження «туристичних ідей», які могли б задовольнити попит у першу чергу потенційного туриста - європейця. Саме для нього туризм західного регіону України є більш доступним з точки зору ціни та відстаней. Карпатський край - не тільки західні ворота в країну, але й чудові ландшафти з багатими рекреаційно - туристичними ресурсами. В зв’язку з цим зросла необхідність привертати увагу до природних об’єктів нашої країни, адже за природними красотами Україна не поступається багатьом відомим куточкам світового значення. І це важливо не лише з урахуванням наших західних сусідів, а й для жителів всієї території України: нехай у всіх підвищується почуття гордості за нашу країну. Питання вивчення та популяризації природних геологічних об’єктів, використання природних територій у туристських цілях актуальна для України. Розвиток геотуризму може бути одним з шляхів розв’язання цієї проблеми.
  Декілька років поспіль група ентузіастів туристсько-краєзнавчого клубу «Валтекс» проводить влітку проходження туристськими маршрутами Українських Карпат, під керівництвом методиста названого клубу Полонського Миколи Миколайовича. І, хоча наша подорож супроводжувалася здоланням певних труднощів, ніщо не могло відволікти нас від споглядання невимовної краси Українських Карпат, цього мальовничого куточка нашої країни. 
  Справжньою окрасою могутніх карпатських гір є його численні мальовничі водоспади. Шалена сила води, яка з гуркотом та ревом зривається з висоти, а далі весело біжить по кам’янистій доріжці русла ріки, зачаровує і вражає. Таємничі гори ховають в своїх лісах їх так багато! Побачити ці водоспади приїжджають люди з усіх усюд, а подорож в один з таких куточків природи стане чудовим доповненням до кожної поїздки в Карпати. 
  Водоспади - цінні в науково-пізнавальному і естетичному плані геологічні об’єкти, причому вони можуть мати заповідний статус (наприклад, пам’ятки природи) і одночасно відповідати певним критеріям туристського плану, серед них – мальовничість (натуральність), доступність і наявність умов для огляду, інформаційна та інфраструктурна забезпеченість.
  Всіх водоспадів у Карпатах не перелічити. Маленькі і великі, бурхливі і мальовничі, вони захоплюють і зачаровують. Їх не можна порівнювати, шукати найкращі чи найкрасивіші. Кожен з них особливий по-своєму, по-своєму чарівний і неповторний. Ще два десятки років тому для загалу, який цікавиться природою Карпат, було відомо до десятка водоспадів в Українських Карпатах. Водоспади - одне з найбільш величних явищ і цікаві пам'ятники природи - опинилися, як не дивно, майже «білою плямою» в географічній літературі. У працях по гідрології, загальній і динамічній геології і геоморфології учені приділяють водоспадам скромну увага. Всеохоплююча комп’ютеризація та підключення до мережі Інтернет, які на теренах України активізувались на початку ХХІ століття, зробили доступною для широкого кола любителів мандрівок інформацію про цікаві об’єкти, у тому числі й водоспади. Також поінформованість любителів природи значно зросла і за рахунок помітної активізації та урізноманітнення великомасштабного картографічного забезпечення. Це у свою чергу сприяло значному розширенню кола людей, які мандрують, що зацікавились природними об’єктами рідного краю. Тому на сайтах з’являється все більше повідомлень від природолюбів, які шукають озера, водоспади, скельні останці, що заховалися у віддалених і практично не відвідуваних куточках гірських схилів Карпат. Світлинами таких об’єктів активно почав наповнюватися Гугл Ерс. Однак, дуже часто текстова інформація невдало викладена, не у тому місці розташовані фото, а тому, поки що, складно зрозуміти як саме найпростіше потрапити до того чи іншого озера, водоспаду, скелі. 
  Спілкуючись з місцевими мешканцями у різних куточках Українських Карпат, нам вдалося зібрати багато відомостей про водоспади. Зазвичай вони дуже нечіткі, фрагментарні, але далі вже справа вирішувалася шляхом власних експедиційних розвідок. У результаті нами були отримані відомості про цілий ряд водоспадів. Цікаво, що місцеві жителі у минулому не завжди звертали увагу на водоспади, особливо невеликі, а тому й не давали їм назв. Ті, що вражали розмірами, привертали до себе увагу шумом води, а до того ж розміщені були у зоні активного освоєння населенням на гуцульщині, зазвичай, отримували назву гуків, на бойківщині – гуркал. Природолюби для розрізнення конкретних водоспадів почали називати їх першим, другим, третім і т. д. гуками. Подібний підхід був навіть застосований на картографічних творах, наприклад, щодо потоків – Сукіль-1-й, Сукіль-2-й. Однак практика номерації об’єктів у географічних назвах нам видається не виправданою. 
  До недавнього часу (до 2011 року) найвищим водоспадом українських Карпат вважався Манявський (розташований у Івано-Франківській області), висота падіння його вод становить 17,5 м. Він дуже мальовничий і цікавий для відвідування. Але, на жаль, під’їхати до нього можна тільки транспортом підвищеної прохідності. Жодних кроків до упорядкування маршруту тут не зроблено. Проте на краю Рахівського району, чарівного Мармароського краю приховується значно більше диво – Ялинський водоспад. Раніше про нього знали хіба місцеві жителі з села Ділове, та й те – далеко не всі. Бувало, запитаєш дорогу до цього водоспаду, а у відповідь лише розводять руками, мовляв, ні, не чули навіть. Та вже впродовж п’яти років перше місце за висотою офіційно належить саме цьому 26-метровому диву природи на потоці Ялин. У 2011-му році науковці Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника провели невелику експедицію до водоспаду і в результаті досліджень виявили, що його висота становить аж 26 метрів, а це значно більше за попереднього рекордсмена! Але й сьогодні про цей закарпатський водоспад-рекордсмен майже нічого невідомо. Ми можемо проінформувати, що цей найвищій водоспад Українських Карпат приховався на потоці Ялин в Мармарошах – на прикордонній території. Водоспад був відомий угорській знаті у кінці ХІХ століття. Про це засвідчує ледь помітний від давності напис, викарбуваний на камені, який розміщений на стежці, що траверсує схил хребта Мандеш, ведучи до водоспаду. Водоспад однокаскадний, заввишки 26 м. Утворився в місці, де води потоку Ялин (права притока річки Білої) майже прямовисно стікають з високого скельного уступу. Особливо мальовничий водоспад тоді, коли він повноводний — навесні під час танення снігів або після злив. 
  Серед таємничих схилів Карпатських гір заховано безліч справжніх чудес природи, що старанно оберігаються прадавніми карпатськими духами. Спини сплячих драконів укриті дрімучими лісами, в яких так легко загубитися і так просто щось заховати. Але навіть ці таємничі істоти відступають перед невгамовним та романтичним покликом людини відкривати для себе щось нове. Так, час минає і таємниці розкриваються. І ми закликаємо всіх відвідати Карпати, адже «краще один раз побачити, ніж сто раз почути» або прочитати.
Туристська група краєзнавчого клубу «Валтекс», очолювана М.М.Полонським на початку маршруту
                                                    Хом’як Владислав
                            учень 11-го класі загальноосвітньої школи №2,
учасник роботи туристсько-краєзнавчого клубу «Валтекс», дійсний член Малої академії наук

понеділок, 19 вересня 2016 р.

Смайлик дарує посмішку

   Світ Інтернету не може ні хвилини обійтися без смайлів – схематичних зображень людського обличчя, що використовуються для передачі емоцій. Адже їх так важко виразити   при письмовому спілкуванні . 
  19 вересня народився самий веселий і життєрадісний символ Інтернету - Його Усмішливість Смайлик, і не відзначити цю подію хоча б однією усмішкою -  неможливо. Адже без посмішки не може бути свята. 
  З самого ранку гарного настрою всім присутнім Лубенської ЗОШ №2 додали яскраві малюнки-привітання учнів, які прикрасали шкільний хол.








В рамках атестації вчитель інформатики Семенова І.В. провела з п'ятикласниками розважально-ігровий захід "З днем народження, Смайлику !!!", девізом якого стало "Зроби добру справу. Подаруй світові  хоча б одну усмішку :)"Діти з задоволенням вимірювали її довжину, малювали та фантазували. А ще дуже вміло проявили свої емоції та  вміння приймати нестандартні рішення в різних ситуаціях. Не без уваги залишилася й історія виникнення цього кумендного творіння.

Історія смайлика

Сталася ця подія в далекому 1982 році. Тоді професор Скотт Фалман з Університету Карнегі-Меллона виступив з ініціативою ввести в комп'ютерну листування спеціальний значок, який буде означати посмішку. Новий символ був названий «смайликом», тому що в перекладі з англійської smile означає «посмішка». Його поява дозволило людям краще передавати свої емоції в комп'ютерній листуванні і збагатило електронний лексикон.
 Зберігся і лист, відправлений тоді Фалманом на віртуальну дошку оголошень. Ця дошка в ті часи була прототипом форумів, звичних нам сьогодні, і для співробітників університету служила головним засобом спілкування.
  За довгі роки свого існування, цей символ став просто незамінні при електронному спілкуванні. Ми сьогодні вже практично не можемо уявити собі віртуальний простір без цих симпатичних мордочок. Треба сказати, що з тих пір у смайлика з'явилася величезна кількість «нащадків», які дозволяють виражати не лише посмішку, але і найрізноманітніші емоції, аж до злості, смутку чи здивування.

 Захід сприяв розширення кругозору в області інформатики; розвитку емоційного інтелекту, асоціативного, образного мислення, уяви, зорової та логічної пам'яті, стимулюванню фантазії, виявленню характеру пізнавальних інтересів учнів та оцінюванню  ступеня їх творчої обдарованості. 
















 Отже, посміхайтеся частіше  і памятайте, що саме посмішка дарує гарний настрій і справжніх друзів!!!



   
Вчитель інформатики Семенова І.В.