Закінчилося літо, а з ним і пора відпусток та канікул… Багато хто мав змогу подорожувати, побачити щось нове і цікаве, розширити свій кругозір, поглибити знання та задовольнити свою зацікавленість.
За останні десятиліття туризм України набув значну вагу у розвитку країни, що виокремлює його як важливу галузь, що здатна суттєво поповнити бюджет країни. В останні роки розвивається інноваційна форма пізнавального туризму – геотуризм. Геотуризм – новий напрямок прикладних геолого-геоморфологічних досліджень та різновид туристських подорожей, що ґрунтуються на вивченні геологічних (геоморфологічних) об’єктів і процесів, а також на отриманні від контакту з ними естетичних вражень.
Стикування західних кордонів України з ЄС дає підстави говорити про необхідність більш ширшого впровадження «туристичних ідей», які могли б задовольнити попит у першу чергу потенційного туриста - європейця. Саме для нього туризм західного регіону України є більш доступним з точки зору ціни та відстаней. Карпатський край - не тільки західні ворота в країну, але й чудові ландшафти з багатими рекреаційно - туристичними ресурсами. В зв’язку з цим зросла необхідність привертати увагу до природних об’єктів нашої країни, адже за природними красотами Україна не поступається багатьом відомим куточкам світового значення. І це важливо не лише з урахуванням наших західних сусідів, а й для жителів всієї території України: нехай у всіх підвищується почуття гордості за нашу країну. Питання вивчення та популяризації природних геологічних об’єктів, використання природних територій у туристських цілях актуальна для України. Розвиток геотуризму може бути одним з шляхів розв’язання цієї проблеми.
Декілька років поспіль група ентузіастів туристсько-краєзнавчого клубу «Валтекс» проводить влітку проходження туристськими маршрутами Українських Карпат, під керівництвом методиста названого клубу Полонського Миколи Миколайовича. І, хоча наша подорож супроводжувалася здоланням певних труднощів, ніщо не могло відволікти нас від споглядання невимовної краси Українських Карпат, цього мальовничого куточка нашої країни.
Справжньою окрасою могутніх карпатських гір є його численні мальовничі водоспади. Шалена сила води, яка з гуркотом та ревом зривається з висоти, а далі весело біжить по кам’янистій доріжці русла ріки, зачаровує і вражає. Таємничі гори ховають в своїх лісах їх так багато! Побачити ці водоспади приїжджають люди з усіх усюд, а подорож в один з таких куточків природи стане чудовим доповненням до кожної поїздки в Карпати.
Водоспади - цінні в науково-пізнавальному і естетичному плані геологічні об’єкти, причому вони можуть мати заповідний статус (наприклад, пам’ятки природи) і одночасно відповідати певним критеріям туристського плану, серед них – мальовничість (натуральність), доступність і наявність умов для огляду, інформаційна та інфраструктурна забезпеченість.
Всіх водоспадів у Карпатах не перелічити. Маленькі і великі, бурхливі і мальовничі, вони захоплюють і зачаровують. Їх не можна порівнювати, шукати найкращі чи найкрасивіші. Кожен з них особливий по-своєму, по-своєму чарівний і неповторний. Ще два десятки років тому для загалу, який цікавиться природою Карпат, було відомо до десятка водоспадів в Українських Карпатах. Водоспади - одне з найбільш величних явищ і цікаві пам'ятники природи - опинилися, як не дивно, майже «білою плямою» в географічній літературі. У працях по гідрології, загальній і динамічній геології і геоморфології учені приділяють водоспадам скромну увага. Всеохоплююча комп’ютеризація та підключення до мережі Інтернет, які на теренах України активізувались на початку ХХІ століття, зробили доступною для широкого кола любителів мандрівок інформацію про цікаві об’єкти, у тому числі й водоспади. Також поінформованість любителів природи значно зросла і за рахунок помітної активізації та урізноманітнення великомасштабного картографічного забезпечення. Це у свою чергу сприяло значному розширенню кола людей, які мандрують, що зацікавились природними об’єктами рідного краю. Тому на сайтах з’являється все більше повідомлень від природолюбів, які шукають озера, водоспади, скельні останці, що заховалися у віддалених і практично не відвідуваних куточках гірських схилів Карпат. Світлинами таких об’єктів активно почав наповнюватися Гугл Ерс. Однак, дуже часто текстова інформація невдало викладена, не у тому місці розташовані фото, а тому, поки що, складно зрозуміти як саме найпростіше потрапити до того чи іншого озера, водоспаду, скелі.
Спілкуючись з місцевими мешканцями у різних куточках Українських Карпат, нам вдалося зібрати багато відомостей про водоспади. Зазвичай вони дуже нечіткі, фрагментарні, але далі вже справа вирішувалася шляхом власних експедиційних розвідок. У результаті нами були отримані відомості про цілий ряд водоспадів. Цікаво, що місцеві жителі у минулому не завжди звертали увагу на водоспади, особливо невеликі, а тому й не давали їм назв. Ті, що вражали розмірами, привертали до себе увагу шумом води, а до того ж розміщені були у зоні активного освоєння населенням на гуцульщині, зазвичай, отримували назву гуків, на бойківщині – гуркал. Природолюби для розрізнення конкретних водоспадів почали називати їх першим, другим, третім і т. д. гуками. Подібний підхід був навіть застосований на картографічних творах, наприклад, щодо потоків – Сукіль-1-й, Сукіль-2-й. Однак практика номерації об’єктів у географічних назвах нам видається не виправданою.
До недавнього часу (до 2011 року) найвищим водоспадом українських Карпат вважався Манявський (розташований у Івано-Франківській області), висота падіння його вод становить 17,5 м. Він дуже мальовничий і цікавий для відвідування. Але, на жаль, під’їхати до нього можна тільки транспортом підвищеної прохідності. Жодних кроків до упорядкування маршруту тут не зроблено. Проте на краю Рахівського району, чарівного Мармароського краю приховується значно більше диво – Ялинський водоспад. Раніше про нього знали хіба місцеві жителі з села Ділове, та й те – далеко не всі. Бувало, запитаєш дорогу до цього водоспаду, а у відповідь лише розводять руками, мовляв, ні, не чули навіть. Та вже впродовж п’яти років перше місце за висотою офіційно належить саме цьому 26-метровому диву природи на потоці Ялин. У 2011-му році науковці Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника провели невелику експедицію до водоспаду і в результаті досліджень виявили, що його висота становить аж 26 метрів, а це значно більше за попереднього рекордсмена! Але й сьогодні про цей закарпатський водоспад-рекордсмен майже нічого невідомо. Ми можемо проінформувати, що цей найвищій водоспад Українських Карпат приховався на потоці Ялин в Мармарошах – на прикордонній території. Водоспад був відомий угорській знаті у кінці ХІХ століття. Про це засвідчує ледь помітний від давності напис, викарбуваний на камені, який розміщений на стежці, що траверсує схил хребта Мандеш, ведучи до водоспаду. Водоспад однокаскадний, заввишки 26 м. Утворився в місці, де води потоку Ялин (права притока річки Білої) майже прямовисно стікають з високого скельного уступу. Особливо мальовничий водоспад тоді, коли він повноводний — навесні під час танення снігів або після злив.
Серед таємничих схилів Карпатських гір заховано безліч справжніх чудес природи, що старанно оберігаються прадавніми карпатськими духами. Спини сплячих драконів укриті дрімучими лісами, в яких так легко загубитися і так просто щось заховати. Але навіть ці таємничі істоти відступають перед невгамовним та романтичним покликом людини відкривати для себе щось нове. Так, час минає і таємниці розкриваються. І ми закликаємо всіх відвідати Карпати, адже «краще один раз побачити, ніж сто раз почути» або прочитати.
 |
| Туристська група краєзнавчого клубу «Валтекс», очолювана М.М.Полонським на початку маршруту |
Хом’як Владислав
учень 11-го класі загальноосвітньої школи №2,
учасник роботи туристсько-краєзнавчого клубу «Валтекс», дійсний член Малої академії наук
Немає коментарів:
Дописати коментар