Школо, школо, ти друга домівка,
Ти гніздечко птахам, що зростають,
Як стежина, що кличе у далеч,
Ніжні руки, що всіх зігрівають.
Ти скількох восени зустрічала,
Перший раз, перші кроки плекала,
А по веснах прощалась востаннє,
І все літо чекала,чекала...
Школа, школа - це перший учитель,
Ніжний, вірний, що любить всіх нас,
Друзі щирі, веселі перерви,
Це мій рідний «9-В» клас.
Моя школа - це завуч й директор,
Вчителі, що так хочуть навчити,
І не тільки всім різним наукам,
А щоб просто любити, творити.
Як би всі за ці роки зібрались,
Під крилом твоїм - дружна сім‘я,
Це все гордість твоя, твоє серце,
І частиночка серця - це я.
Школо друга, з сторіччям вітаєм,
Миру, щастя, добра повсяк час,
І як діти, ми дякуєм щиро,
Ти як мати зростила всіх нас!
*************
Востаннє коридорами пройду,
По рідній школі, бо вже кличе доля,
Для серця тут утіху я знайду,
І пригадаю все - спогадам воля.
Ось тут я перший раз у перший клас,
За парту сіла, букву «А» писала,
І так любила вчительку свою,
Що мамою її я називала.
Затримаюся ще біля дверей,
Бо так дитинство щирістю хвилює,
Все не забуду вчительки очей,
Та ніжність в них і до сих пір турбує.
Вірилось вічність в школі, а лиш мить,
Вже старші класи-прощавай дитинство
Із наших хтось знов на уроках спить,
А хтось зубрить, бо далі правознавство.
Ось праці кабінет, як я люблю,
Стібки, як власну долю вишиваю,
Як вчитель каже, так усе й творю,
Та за майстринями чомусь я не встигаю.
Знов дзінь- дзілінь, біолог у наш клас,
О, Боже, хоч би щось згадати,
Напам'ять тупо вчила - вищий клас,
Вчора сказав, буде мене питати.
Пережила і це, а ще ж урок,
Переключитись на англійську треба,
Заходить вчитель, що вже був дзвінок?
І голові своїй кажу: «працюй же, кеба»
Я справжня українка- та не все,
У мові власній легко так дається,
Я теж за правила, та перш за все,
Багато зайвого, на погляд мій, здається...
Знову я твір пишу не з голови,
До інтернету тягне, там всі тлуми,
Наголосила вчителька: «пишете ви»,
Мене ж цікавлять Вікіпедії думи.
Ні, не забуду вчителя фізри,
Бо завдяки йому класні фігури,
Це не якийсь тобі урок хухри-мухри,
Урок краси й здоров'я - фізкультури.
Наш класний - класний,
Знаймо, не дарма,
Він з алгеброю не аби як дружить,
Тому у нас всіх вибору нема,
Всім треба алгербу на 10 балів здюжить!!!
Несем букети завучам своїм,
На їхніх плечах весь граніт науки,
Ми дуже вдячні за турботу їм,
Й за те, що не померли ми від скуки.
Директору і шана, і любов,
Це тільки він зумів усе вмістити,
Дбайливістю нагадує всім знов,
В новій як Україні треба жити!
Востаннє коридорами пройдусь,
По другій школі, прощавай рідненька!
Низенько з вдячністю тобі вклонюсь,
Мене плекала ти, як люба ненька!
Борисенко Юлія, 9-В клас
