середа, 1 березня 2017 р.

Поетична весна

Матусі!
Рідна моя мамочко,
сонечко моє!
Буду я молитися
за життя твоє.
Щоб жила ти в радості
і не знала сліз.
А кожен день весни 
натхнення тобі ніс.
Чесною й правдивою буду я зростати
І тобі, матусю, ласку дарувати!
Зінченко Софія,3-А.

Любій матусі!
Весна принесла свято жіноче,
Матусю рідненьку вітаю охоче!
Дякую щиро за ласку, турботу,
За клопітку повсякденну роботу,
За усмішку милу і слово привітне.
Ти в цілому світі одна-така рідна!
Шлю привітання для тебе, матусю,
Тобою я ,люба, дуже горжуся
Кожного дня, щохвилини, щомиті.
Ти ж бо найкраща мама на світі!
Пирч Анастасія, 3-Б .

 Мамі

Мама - найкраща у світі -
Це знають дорослі і діти.
Мама завжди допоможе,
Мам ображати не можна!

Мами – по магазинах,
Мами готують уроки,
Бігають на роботу,
В них – багато мороки…

І зготувати їсти,
І манікюр не забути.
Маму потрібно любити –
Не забувайте, люди!

Всеволод Кононенко, 3-Б клас.

Весняний бешкетник 
Ще лежить в ярах, долинах й на подвір ї сніг .
Теплий сонячний промінчик із-за хмаринки втік:
В дитсадочок він заглянув,  в гості до малят
І заставив рукавички зняти з рученят.
Теплим подихом іскристим золотив шибки
З гірки весело скотився, сівши на санки.
Перевірив він на міцність на катку льодок.
І помчав,неначе вихор,зі ставка в садок,
А,стомившись, на берізці білій спочивав
І на гілочці тоненькій ,мов на скрипці грав .
«Весна іде! Весна іде!»-виводив він смичком.
«Прокидайтеся від сплячки метелик із жучком!»
Отакий малий бешкетник бавитись схотів,
А на па`м ять нам на щічках веснянки він лишив!

Шишенко Марина, 7-Б .

Мені б хоч трішки повернути час

Мені б на краплю повернути час
На років п’ять - і аж ніяк не більше,
Побачити молодших трішки нас –
Завзятих, несміливих, зовсім інших.
На світі ми єдиний тільки раз,
День учорашній – то вже є минуле.
Мені б хоч трішки повернути час,
Щоб воскресить утрачене й забуте.

Із назв віршів
(Пам'яті Лесі Українки)
Твоя «НАДІЯ» в серці в нас давно,
Твоя «КОНВАЛІЯ» так гарно квітне нині.
Ми збережем у пам'яті «САФО»
І «НА ЧОВНІ» пливем як «На платині».
І «МРІЇ» як життя твої єдині
І не закінчиться твоя «ВЕСНА ЗИМОВА»
Ти знала, що «ЗИМОВА НІЧ В ЧУЖИНІ»
Тому «ПОРВАЛАСЯ НЕСКІНЧЕНА РОЗМОВА».
Для нас ти українська «КОРОЛІВНА»
Твоя «ТРАГЕДІЯ» звучить на цілий світ,
Тому ти донька славна України,
І нації безсмертний і пишний цвіт.
Марія Гуменник, учениця 11-А класу.

Немає коментарів:

Дописати коментар