Для кожного з громадян своєї країни мова - щось невід'ємне, неподільне ціле. Розвиваючись економічно, ми не повинні забувати і про духовний світ, ідеал моральної краси. Однією зі складових цього духовного світу є рідна мова - скарбниця народу. Мова кожного з народів має свою історію. Деякі зазнавали пік свого розвитку, а потім поступово згасали й ставали так званими "мертвими" мовами. Можливо, це природній процес, а можливо, деякі нації просто не витримали випробувань долі. Адже, народ живий доти, доки жива його мова. Та як би там не було, кожна з мов має право на існування.
У 1998 році світовою спільнотою було встановлено Міжнародний день рідної мови - 21 лютого. І саме цього дня ми маємо згадати і сказати спасибі всім тим, хто у найважчі часи нашого народу, часи поневолень і жорстоких репресій зумів зберегти рідне слово, хто не боявся заборон і проголошував гасла свободи українською мовою. Котляревський і Франко, Шевченко і Леся Українка, низький вам до землі уклін!
Учитель української мови та літератури Корніяченко Л.І.
Немає коментарів:
Дописати коментар