9 листопада, у день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-літописця, наша держава відзначає День української писемності та мови, свято, яке гуртує усіх нас-на шляху відродження духовності, зміцнення державності, формування громадянського світогляду.
Першим до нас приходить слово... З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою… Мова єднає людину з її предками, з її культурою. Вона має могутній дар животворчої й невичерпної скарбниці, з якої ми черпаємо уявлення про світ, свою родину й увесь свій край, підтримує свідомість національної єдності українського народу, любов до Батьківщини й пошану до себе.
До вашої уваги твори юних поетів з нагоди свята.
Наша рідна мова
Ми тебе любимо, мово,
Ти – мов калина чудова.
Гарна, яскрава, красива.
В тебе родина щаслива.
Ми – твої друзі і діти,
Будемо разом радіти:
Розмовляти, писати, співати.
Ти – наша рідная мати!
Кононенко Всеволод, 3-Б
Мова
Маленький пагінчик
дитина плекала,
Тендітний корінчик
вона поливала.
Ростила, любила
та квіту дождала.
Пагінчик той - мова,
Його доглядала.
Вона неосяжна,
сльозами омита,
Така мелодійна,
хоч горем сповита.
Та все ж неповторна
яскрава та гарна.
Вкраїнськая мова -
вона - бездоганна !!!
Семенова Ярослава, 3-Б.
Немає коментарів:
Дописати коментар