середа, 25 травня 2016 р.

Прощавай, початкова школо!

     Як часто ми не задумуємося  над тим, що життя дуже коротке та швидкоплинне! Ще ніби зовсім недавно невпевнені пташенята-першокласники тільки-но вилетіли з-під матусиного крила, полишили власне затишне  гніздечко та й полинули у світ шкільного життя.
   Чи думали ми тоді, що попереду перші прописи, літери виведені нетвердою рукою, не одна пляма  на носі від надмірних  старань...А далі...Що ж було далі ? Перші дружні стосунки з однокласниками, секрети, такі таємниці, які варто берегти як зіницю ока (наприклад, про те, що у тебе під ліжком живе домовичок,і саме він робить з тобою математику). Як же інакше? Ми йшли нелегкими навчальними сходинками довго - чотири роки. Зараз стоїмо аж на четвертій сходинці і рішуче заносимо ніжку на п'яту. Йдемо вперед, крок за кроком, наполегливо просуваючись до заповітної мети. Якої? Цього я не можу вам сказати, бо у кожного вона своя, чи не так? Наприклад, мені хочеться просто вчитися, здобувати нові знання.
   Ми прощаємось із початковою школою.Та як же можна зараз не згадати тих, хто був із нами ці чотири роки? Наших перших учителів, які стали нам другими мамами - Сивобородько Л.М.(4-А), Рєпіну І.О.(4-Б), Ярмоленко Т.І.(4-В)
  Знаєте, можна багато чого сказати про ці незабутні роки в початкових класах. Я не знаю, ким стану, коли виросту, як навчатимусь далі, проте в одному цілком впевнений: де б не був, назавжди збережу пам'ять про початкову школу в своєму серці, адже це - початок мого становлення як особистості.
  Ми розправляємо крила  й летимо у свій перший дорослий політ, вирушаємо до середньої школи. Попереду - нові досягнення, захоплюючі відкриття, хвилюючі перемоги...
  Проте давайте все ж таки пам'ятати, з чого усе почалося. Ваші учні ніколи Вас не забудуть, дорогі наші перші вчителі!!!
Перехрест Максим,4-А клас








Прощавай,початкова школо,
Прощавай, безтурботне життя,
Прощавай, наша перша вчителько,
Добрий день, доросле життя!
Кошіль Дарина,4-Б клас







  Так непомітно пролетіли чотири роки навчання в початковій школі.Згадуємо, якими несміливими малюками зайшли за вчителькою в шкільні двері, як одержали свої перші бали. Сьогодні у нас, водночас, найрадісніший та найсумніший день. Найрадісніший, бо ми дорослішаємо, а найсумніший, бо прощаємося з нашими першими вчителями, які передали  нам міцні знання. Учителі початкових класів добрі, терплячі, а їх щирість та гаряча любов до дітей зігріває  наші серця !
                 Дякуємо, Вам за все наші дорогі педагоги!!!
Самсоненко Вікторія,4-В клас.







Немає коментарів:

Дописати коментар