«Вистояли – переможемо!»

І щось в мені таке велить

збіліти в гнів до сотого коліна!

І щось в мені таке болить,

що це і є, напевно, Україна!(Л. Костенко).

  Сьогодні 24 лютого 2023 року. Сьогодні рівно 365 днів війни, 365 днів незламності, 365 днів болю, 365 днів сліз, 365 днів втрат, 365 днів віри, надії.

 24 лютого 2022 року – мабуть найважчий день в історії незалежної України. День, коли не просто почалася війна. День, коли було зруйновано спокій і благодать на нашій благословеній, намоленій Батьківщині. День, коли горіло і небо, і земля...

Цього дня учні 9-Б класу під час виховної години "365 днів незламності"  обговорили події року супротиву.... Року, що зробив нас сильнішими. За допомогою гри "Незакінчене речення" висловили свої думки: "Для мене Україна це.." Створивши дошку Padlet згадали всі міста-герої, поділилися українськими хітами, які в нелегкий час підбадьорювали, надихали, давали українцям віру в перемогу. 

 Дев'ятикласники вшанували хвилиною мовчання ГЕРОЇВ цієї війни, зокрема Холодняка Валентина Михайловича (батька їх однокласниці Каті Холодняк), що загинув від снайперської кулі, захищаючи нашу рідну країну від рашистських окупантів.

Переглянули фільм про  нашого героя, молодшого сержанта  Сергія Олексійовича Міщенка - "мисливця за танками", якому 23 лютого Президент Володимир Зеленський присвоїв посмертно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

Буча, Ірпінь, Гостомель, Київ, Харків, Куп’янськ, Херсон, Чернігів, Бахмут, Запоріжжя… Кров’ю залито пів України. Стогне і квилить мати над убитими дітьми, ховає батько єдиного сина, гудуть сирени…  Сам Бог плаче над своєю дитиною – Україною.

 Та Україна сильна. Піднімає в молитві натруджені руки. Розправляє крила. Сила духу українського народу вражає. Нас не злякали ракети, обстріли, відключення світла, постійний психологічний тиск, біль і розчарування. Слава нескореному народові України!

Бавовна виросте з трави,

До гнізд повернуться лелеки,

А від Чукотки до Москви,

Настане тиша як у пеклі.

І Михаїл опустить меч,

І роз’їжачаться майдани,

Круїзний лайнер зайде в Керч,

А «Боїнг» сяде у Жулянах.

Всміхнеться Сян і стихне Дон,

До хмар підніметься калина,

На синім потязі Патрон,

Поїде в Крим шукати міни.

Герой почистить кулемет

І ляже спати до світанку.

І зніме Бог бронежилет.

І знов одягне вишиванку.

Ірина СЕМЕНОВА, класний керівник 9-Б