Сучасний учитель повинен не лише досконало володіти знаннями зі свого предмету, а й бути більш компетентним у питаннях психології й організації сумісної діяльності. Урахування психологічних особливостей учня зумовлює звернення до технологій візуалізації інформації, які забезпечують компактність, виразність, динамічність подання змісту навчального матеріалу, донесення його основного сенсу до учнів, а також надають платформу до залучення школярів до колективної творчої роботи, в процесі якої знаходять відтворення й практичне застосування набуті ними знання.
В рамках педагогічної атестації вчитель історії Больбот О.М. поділилася досвідом використання візуальних засобів навчання. У 10-А класі було проведено урок вивчення нового матеріалу, формування вмінь та навичок з теми «Форсована індустріалізація радянської України». Учні навчалися визначати особливості явищ та процесів доби та робити власні обґрунтовані висновки; характеризувати тенденції і протиріччя соціально-економічного розвитку радянської України; оцінювати, спираючись на писемні та відео джерела, процес форсованої індустріалізації; використовувати карту, як джерело інформації, показувати новобудови в УСРР; витлумачувати і доречно вживати поняття: «командна економіка», «п’ятирічка», «штурмівщина», «соціалістичне змагання», «форсована індустріалізація», «стаханівський рух».
На початку уроку вчителька сформулювала проблемне завдання та провела інструктаж стосовно його виконання. Зокрема, мова йде про інноваційний прийом візуалізації – ментальні карти (карти знань) – це метод «згортання» великих блоків інформації до найголовніших понять. Створити ментальну карту з теми «Форсована індустріалізація» – таке завдання отримали десятикласники.
Під час опрацювання нового матеріалу школярі переглянули фрагмент відеофільму «Форсована індустріалізація. Згадати все» та познайомилися з матеріалами демонстраційного плакату «Форсована індустріалізація України». В ході колективного обговорення десятикласники, спільно з вчителькою, визначили основні характеристики індустріалізації (причини, завдання, прояви, труднощі, джерела, наслідки) та занотували їх у вигляді ментальної карти. Це була цікава творча робота здобувачів освіти, яка допомогла їм зрозуміти складні процеси побудови індустріального суспільства в радянській Україні.
Закріплення нового матеріалу відбувалося шляхом аналізу ментальної карти, складеної на уроці. Це дало можливість встановити причинно-наслідкові зв’язки подій та донести до учнів чітке узагальнене уявлення матеріалу, що вивчався.
Проводячи рефлексію вчителька зосередилася на емоційному стані учнів, запропонувавши їм відповісти на запитання: «З яким кольором асоціюється у вас процес форсованої індустріалізації радянської України? Чому?». Відрадно, що старшокласники проявляють зацікавленість та бажання зрозуміти процеси, які відбувалися в 20-30-хх рр. ХХ ст.
Отже, актуальність та доцільність впровадження візуалізації в шкільний освітній процес є очевидною – це відгук освіти на динамічний розвиток та потреби суспільства. В стандартах НУШ візуалізація навчальної інформації є інтегрованою складовою усіх освітніх галузей. Візуальна грамотність, візуальне мислення, візуальна комунікація – важливі складові в епоху інформаційного суспільства.
Заступник директора з НР Самокиша К.Г.
Немає коментарів:
Дописати коментар