"Світ ловив мене, та не впіймав"…Тож учні 9-Б класу разом з класним керівником Яциною Н.М. та вчителем української літератури Цимбал О.І. спробували зловити пам'ять про видатного українського поета, музиканта, філософа й просвітителя Г.С.Сковороду.
Чорнухи – місце народження знаного в усьому світі Любомудра, де знаходиться літературно-меморіальний музей – родинне гніздо українського Сократа.
До комплексу входять будинок, де розміщена літературна частина музею та меморіальна садиба. Відвідавши перший зал літературної частини експозиції, школярі ознайомилися з історією селища.
Інші чотири зали розповідали про творчий та життєвий шлях філософа. Розглядаючи нову локацію музею – водограй «Нерівна усім рівність», яка зображена на банкноті номіналом у 500 гривень з портретом Григорія Сковороди, дев’ятикласники з’ясовували сутність людської неповторності, яку мислитель схарактеризував так: «У кожної людини з різними природними нахилами й різний життєвий шлях. Але важливо, щоб поміж нами панували чесність, мир та любов».
Зали музею - це своєрідні зони, у кожній з них можна полинути у філософські вчення просвітителя. Один із залів присвячений «сродній праці», адже насолода від праці має бути більшою від отриманих статків.
Учні, відімкнувши садибу батьків Сковороди, переступили поріг глиняної мазанки, щоб ближче ознайомитись з побутом наших предків. «Сад божественних пісень» поряд із хатою - оаза краси, що надихає на роздуми. Штучне озерце з декоративними «золотими» рибками оточене травою й лепехою, а біля дерев’яних вуликів «Галявина природовідповідності».
Садиба письменника – це якір у спокій, гармонію та мудрість.
Оксана Катеренюк, учениця 9-Б класу.
Немає коментарів:
Дописати коментар