середа, 14 грудня 2022 р.

Спіймай Сковороду

 Для учнів 11-А класу учителем Корніяченко Людмилою Іванівною було проведено інтерактивний урок з української літератури – гру-головоломку, метою якого було поглибити знання про життя і творчість видатного філософа Григорія Савича Сковороди.
 За кожне правильно виконане завдання ми отримували певну кількість балів, у кінці маючи змогу оцінити свої знання. Учителька відразу ж зуміла включити нас у навчальний процес, не витрачаючи часу на зайві розмови. Учні були досить організовані і відразу ж звернули увагу на інтерактивну дошку, на якій показано слайди, на одному з них був напис: «Світ ловив
мене ,та не спіймав», - а чи зможете ви спіймати Сковороду? – додала вчителька.
  Завдання 1. У дитинстві Г.Сковорода виявив хист до музики, він складав та виконував пісні.
Усе життя шанував гру на сопілці. Ми розглянули музичні інструменти часів Сковороди. Через хвилину зображення зникли і змінили свій прядок, нам потрібно було відновити їх назви. Після чого отримали бали за правильні відповіді. Ці завдання сприяли розвитку зорової пам’яті.
 Завдання 2. 16-ти річним юнаком Г. Сковорода вступив до Києво-Могилянської академії, де з перервами навчався майже 10 років на філософському та богословському курсах. Нам представили предмети, які філософ опановував у студентські роки , потрібно було, опираючись на інформацію, яку ми дізналися, здогадатися, які саме предмети він вивчав.
  Завдання 3. У перервах між навчанням в академії Г.Сковорода подорожував і вчителював. Його методи викладання неодноразово ставали приводами для скандалів : вони занадто відрізнялися від нам уже звичних. Завдання було таким : як збільшити число 86 на 12, не використовуючи дії додавання, нічого не закреслюючи й не дописуючи? Просто перевернути.
 Завдання 4. Зрештою Г.Сковорода отримав пропозицію викладати в Москві , але не затримався через «постійну відразу до цього краю». Ми розглянули завдання , мали визначити зайву
річ , яка не належить епосі Сковороди.
 Завдання 5. Після повернення в Україну Сковорода почав писати вірші староукраїнською літературною мовою та латиною. Було запропоновано повправлятися з латиною, дали слова, котрі ми могли зустрічати на українській і на латині, мали їх зіставити. Усі залюбки долучились до розв’язування головоломки.
 Завдання 6. Григорій Сковорода натхненно працював викладачем поетики в Харківському колегіумі. Учні описували його так : «Уставав дуже рано, їв раз на день, був завжди веселий, сильний, рухливий, із усього задоволений, до всіх добрий». Уважно роздивившись портрет Сковороди, ми, запам’ятавши деталі, мали відповісти на запитання після його зникнення. 
Завдання 7. З коханням у філософа не склалось…Коли йому було 45, у нього закохалась донька відставного мера Олена. Поет начебто відповів взаємністю , але під час вінчання не зміг дати відповіді. Інколи в житті навіть очевидні речі видаються не такими, якими є насправді, - сказала вчителька і попросила звернути увагу на різнокольорові слова. Переконайтеся в наступній головоломці. Швидко називайте кольори, якими написані слова на слайді.


Завдання 8. Одна з байок Сковороди розкриває ідею «сродної праці» та висвітлює протилежність між тими, хто живе чесною працею за своїм покликанням, і тими, хто живе крадіжкою чужого. Здогадайтеся, як називається байка? Перед нами малюнок Оси і Шершня.
 Завдання 9. Із часом новим стилем життя Г.Сковороди стала мандрівка. Філософ бував у Києві, Харкові, Ізюмі, Куп’янську, Охтирці... Усюди його запрошували жити до себе, проте він відмовлявся. Усюди довкола нього гуртувалася освічена молодь. На дошці карта з виділеними містами , потрібно здогадатися де розташовані : Охтирка , Харків , Куп’янськ, Ізюм.
  Завдання 10.
Трохи мудрості від «Сократа»
  Завдання 11. Ще одна мудрість Сковороди має назву «нерівна всім рівність». Філософ зобразив її у вигляді великого фонтану та 4-х посудин: вони усі різного розміру, тобто нерівні, але всі наповнені, тобто рівні. Таким Г.Сковорода бачив ідеал взаємин між людьми в суспільстві. Відгадати графічну загадку на тему рівності: прибрати 2 риски, щоб залишилося 4 рівних квадратики.
   Завдання 12. Про місце Г.Сковороди в його епосі найкраще висловився С.Єфремов: «Сучасники бачили в ньому «мандровну академію» і його самого вважали вартим за університет;
...коли треба було знайти тоді в Україні ідейну, чесну та чисту людину, шукали її між «сковородинцями», тобто учнями цього чудного чоловіка та прихильниками його науки».
 Сковороду називають «мандрівним філософом». Ми маємо перемішані літери античних мислителів і повинні скласти їх імена з представлених літер.
 Отже, після підрахунку балів, можемо зробити висновок, наскільки ми добре знаємо філософа, історію його життя та творчість. На цьому уроці хтось дізнався щось нове, а хтось повторив давно забуте старе.
Бондарь Єлизавета, учениця 11-А класу

Немає коментарів:

Дописати коментар