8 січня в Академічному ліцеї імені братів Шеметів для педагогічного колективу ліцею відбувся захід "Брати Шемети – відомі діячі українського національного відродження". Присутні мали змогу познайомитися з історією життя та діяльності визначних українців Шеметів та почули відповіді на запитання: «Хто такі, брати Шемети, чим займалися?».
Учителька історії Олена Больбот розповіла про внесок родини Шеметів у життя нашого міста та їхню роль в історії України. Дослідники стверджують, що вивчати історію Лубен без Шеметів не можливо: «Шемети і Лубни – це одне ціле!». Перелік справ до яких мала причетність родина просто вражає! Володимир, Сергій та Микола Шемети були справжніми українофілами, завжди проявляли свою активну громадянську позицію. Саме брати Шемети 12 листопада 1905 р. видали в Лубнах власним коштом першу україномовну газету на теренах російської імперії – це була «перша ластівка» після 42-річної заборони друкованого українського слова. Знаково, що 12 листопада – день виходу першого номера часопису, відзначається з 2009 р., як День україномовної преси.
На долю братів Шеметів випало багато випробувань. Їх преслідувала імперська влада. Совєтська влада виявилася нічим не кращою й доклала багато зусиль, щоб історія родини Шеметів була забутою. В умовах суцільної русифікації родина українофілів навіть після смерті була для влади небезпечною. Родина Шеметів варта поваги та пошанування. Ми маємо гордитися, що наш навчальний заклад отримав почесне право носити ім’я братів Шеметів – справжніх поборників ідеї сильної, процвітаючої, самостійної України. Їхні погляди до сьогодні не втратили своєї актуальності.
Вчителька зарубіжної літератури Світлана Кошова розповіла про життєвий та творчий шлях нашого славетного земляка, письменника, збирача усної народної творчості Матвія Номиса. Завдяки клопіткій праці цього видатного фольклориста зібрано та збережено чимало цікавих прислів'їв, приказок, загадок.
Матвій Номис протягом життя збирав цінні матеріали про народний побут, звичаї та обряди, записав чимало зразків усної народної творчості. Діапазон діяльності М. Номиса був надзвичайно широкий: він і фольклорист, і письменник, і діалектолог, і видавець, помічник Пантелеймона Куліша у виданні українських книжок. До кінця життя Матвій Терентійович пером літератора служив українській справі.
Найбільшу славу М. Номису принесла впорядкована ним збірка "Українські приказки, прислів'я і таке інше". Цю збірку назвали скарбницею українського слова, вона вміщує чотирнадцять з половиною тисяч прислів'їв, приказок, зібраних в Зарозі, Лубнах, Оржиці.
У 1865 році молодий Панас Мирний записав у своєму щоденнику: "Спасибі Номису за його працю, велике спасибі".
Немає коментарів:
Дописати коментар