Теплого вересневого вихідного працівники нашої школи вирушили у дводенну подорож на Сумщину. Перша зупинка була в палацовому комплексі Батурина. Відбудований у сучасні часи, він чарує вишуканістю внутрішнього оздоблення, відтвореного за ескізами оригіналу, замовленого графом Розумовським. Цікава історія не лише роду Розумовських, але й створення цього палацу, у якому графу жити так і не довелося.
Наступна зупинка – Глухів. Місто, яке упродовж майже усього ХVІІІ століття було столицею Лівобережної України. Життя трьох гетьманів: Ивана Скоропадского, Д. Апостола, К. Розумовского - пов’язані з цим містом. Саме тут Петро І наказав піддати анафемі Івана Мазепу. Пізніше у Глухові розквітає рід відомих меценатів Терещенків: 80% заробленого вони віддавали на потреби людей. За легендою, М. Терещенко знайшов скарб Полуботка, дві третини якого, за козацьким звичаєм, віддав людям. Тому й досі жителі шанують його пам'ять, а мером міста обрали його нащадка.
Останній пункт подорожі – Путивль, який стоїть майже на кордоні з Росією, але залишається чисто українським містечком. Тут тисячолітня історія дихає з усіх сторін: ми побували на тому валу, звідки Ярославна проводжала князя Ігоря в похід. Виявляється, цілий рік, доки чоловік був у полоні, вона захищала з дружинниками фортецю від нападів монголів, і Путивль так і не захопили. Колись тут знаходилося 24 церкви (!), сьогодні діє знаменитий Мовчанський монастир, у якому мав прихисток Лжедмітрій. А ще тут дуже шанують партизанів, створено чудовий музейний комплекс у Спащанському лісі, де знаходилося з’єднання С. Ковпаку в роки Другої світової війни. Саме звідси вони вирушали в походи до Карпат, у Білорусь та на Брянщину.
Сьогодні - це улюблене місце відпочинку путивлян, сюди їдуть весільні поїзди, тут цікава виставка військової техніки для дітей, створено алею, куди знесли усі пам’ятники комуністичних вождів з навколишніх міст і сіл. Приємно вразила любов жителів до рідних міст, знання і вшанування історичного минулого й волонтерський рух на допомогу сучасним воїнам на Сході України. Отак би усі любили свій край, то ніяких анексій чи референдумів не було б.
ЗД з ВР Огарьова Л.М.
Немає коментарів:
Дописати коментар