Голодомор – біль душі та пам’ять серця.

  Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Україна внаслідок геноциду 1932–1933 років, масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років втратила мільйони людських життів. У 2006 році Законом України Голодомор 1932–1933 років визнаний геноцидом українського народу.

    Напередодні 23 листопада для учнів 10-В класу, вчитель історії Ковалевич О.М. провів урок пам’яті про Голодомор. Неможливо забути цю моторошну сторінку нашої історії і важливо розповідати про Голодомор молоді – для усвідомлення масштабів трагедії, наслідків, а також навчати співпереживати, поважати пам’ять загиблих.

Мороз Тетяна та Головань Валерія презентували перед класом презентації, в яких були висвітлені передумови та перебіг голодоморів на наших територіях. 

Зайченко Марія та Шульга Анна зачитали вірші з даної теми «Небесний обід» та «Новелу-спомин». 

Передивилися мультфільм «Голодний дух» та фільм «Голодомор. Чому знищували українців». 

Шмонденко Софія поділилася спогадами своєї прабабусі про пережиті часи геноциду. Вшановуючи жертв голодної смерті, учні запалили свічку пам’яті. В бібліотеці було оформлено виставку тематичної літератури.

    Трагедія Великого голоду 1932-1933 років в Україні впродовж кількох десятиріч категорично заперечувалася КПРС та правлячою верхівкою СРСР. Причини й масштаби її приховувалися не лише від світової громадськості, а, передусім, від кількох поколінь радянських людей. Ці намагання приховати загибель від штучного голоду мільйонів селян були марними.     Про голодомор знали і досить багато писали на Заході. Громадяни демократичних країн одержували інформацію з газет, журналів, книг. Що ж до наших співвітчизників, то їм матеріали про жахливі події початку тридцятих років стали відомі лише після розпаду СРСР, коли очевидці змогли згадувати, розповідати, свідчити, а науковці - працювати в раніше недоступних архівах. З’явилася величезна кількість публікацій, особливо багато - у зв’язку з шістдесятиріччям голодомору, коли вперше на всенародному, державному рівні вшанували пам’ять жертв трагедії.