День української писемності та мови

 

«Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування».

 Панас Мирний

9 листопада наша країна відзначає надзвичайно важливе для нас свято – День української писемності та мови. За православним календарем воно припадає на день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – основоположника давньоруської історіографії, ченця Києво-Печерського монастиря. Існує думка, що саме з діяльності преподобного Нестора й починається писемна українська мова. Вона мала статус, близький до державного, уже в XIV – першій половині XVI століття, оскільки працював у законодавстві, судочинстві, канцеляріях, державному і приватному листуванні.

Це підкреслює, що наша мова зародилася й пройшла довгий шлях розвитку.

Якщо  витримала стільки ударів, то чи варто сумніватися, що вона сильна й самодостатня? А проте, яка милозвучна, красива, а головне – рідна! Тож любімо й розвиваймо мову, адже саме вона – одна з найяскравіших ознак українського народу, саме вона формує нашу сутність. Саме цією мовою ми думаємо, саме нею виражаємо свої найщиріші емоції. Тож вона – найцінніша часточка нас самих.

Керівник методичного об’єднання вчителів української мови та літератури, російської мови та зарубіжної літератури Корніяченко Л.І.