За архейської ери тут відбувалися процеси горотворення, вулканізму та вилив магматичних порід, процеси вивітрювання (руйнування) гірських порід. Наприкінці архейської ери на території нинішньої України були гори. За протерозойської ери земна кора була неспокійною, окремі її ділянки опускалися й піднімалися.
У палеозойську еру моря вкривали територію Дніпровсько-Донецької западини, в межах якої знаходиться наша місцевість. На межі кембрійського та ордовицького періодів територія піднімалася, а в девонський і силурійський періоди сталося опускання, і площі морів ще збільшилися. Великі простори займали моря і в кам'яновугільний період.
Теплий сухий клімат девонського періоду сприяв формуванню в нашій місцевості покладів солі, активізації соляної тектоніки та утворення соляних куполів, які ми можемо зустріти в Солониці, Висачках. Завдяки гороутворенням у герцинський час вся територія України являла собою низовини й височини, а нашу Дніпровсько-Донецьку западину вкривали мілководні моря. У мезозої на території України були більш значні морські простори. В юрський період проявився інтенсивний вулканізм. Відтоді більша частина території України стала суходолом.
Фізико-географічні умови змінились у кайнозої. Рівнинна платформна частина України в палеогені неодноразово покривалася морями. На середину палеогену випадає максимальний наступ моря. Морем була вкрита і територія нашої Лубенщини. У неогені відбулося загальне підняття території і поверхня нашої місцевості мала вигляд слабо розчленованої рівнини.
Кліматичні умови неогену змінювалися від субтропічних до помірних. У цей період (понад 2 млн. років тому) ландшафти нашої місцевості були подібні до лісостепових краєвидів, нагадували сучасні савани. Отже, подібна до сучасного Лісостепу природна зона почала проявлятися на території Лубенщини наприкінці неогену і на початку антропогену.
В антропогені на території України переважав суходіл, відбувалися коливні рухи земної кори, клімат мав тенденцію до похолодання. В її північній частині було материкове зледеніння. Але території сучасної Лубенщини льодовик лише торкнувся – йому на заваді стала підвищена Полтавська рівнина. Та долиною Дніпра він просунувся далі на південь. Тоді сформувалися континентальні відклади: водно-льодовикові, льодовикові, лесові, еолові, алювіальні, озерні.
В цей час на території України розвинулися долинні ландшафти, сформувалася близька до сучасної зональність ландшафтів. Але невід’ємним елементом природної системи є геологічне середовище, практичне значення якого важко переоцінити, адже це не тільки мінеральна сировина, а й безліч унікальних за різноманітністю природних ландшафтів, що створені геологічними процесами.
Дослідження, інвентаризація і створення комп’ютерної бази даних геологічних пам’яток було проведено службою КП «Південукргеологія» в межах Сумської, Харківської і нашої Полтавської областей. В Полтавській області за результатами ревізійного обстеження виділено 3 стратиграфічних геосайта: відслонення новопетрівської світи у села Яреськи, відслонення міоценових континентальних пісків біля хутора Слиньків Яр і опорний розріз четвертинних відкладів поблизу села В’язівок Лубенського району. Кожен такий розріз несе в собі величезну інформацію про умови накопичення відкладів, клімат, рівень розвитку життя визначеного місця і часу, тобто є фактичним об’єктом, який характеризує історію розвитку невеликої частини планети Земля в геологічному минулому, що вимірюється мільйонами або тисячами років. Тому вони потребують не тільки охорони, а й підтримки у відповідному стані, що допускає їхнє використання як навчально-наукових об’єктів. Випадки надійної охорони опорних розрізів лесово-ґрунтової серії – це приклади бережливого ставлення до природи, приклади, які формують екологічний світогляд.
Екскурсія до опорного розрізу, що знаходиться поблизу села В’язівок нашого району допоможе вам зануритися до давньої історії Лубенщини. Його вже відвідали члени краєзнавчого гуртка нашої школи «Промінь». Вони мали змогу розглянути різноманітні нашарування гірських порід, роздивитися, що їх шари перемежовуються відкладами сірого кольору – це лесові накопичення, які утворювалися під час чергового похолодання і зледеніння. Леси мали велике значення для розвитку природних умов нашої місцевості, адже вони являються материнською гірською породою в процесі утворення наших родючих чорноземів. В міжльодовикову епоху утворювалися нашарування викопних грунтів, які чітко виділяються на опорному розрізі. Цей опорний розріз є значним об’єктом нашого краю, його значення неможливо переоцінити. Цікаво, що два генетичні горизонти розрізу носять назви Лубенський і Удайський.
Опорні розрізи лесово-ґрунтової серії є цінними геолого-географічними об’єктами,що мають наукову, навчальну, рекреаційно-туристичну, прикладну, екологічну та естетичну цінність. У класифікаціях геологічних пам’яток природи опорні розрізи займають значне місце. Розрізи дають інформацію про час та послідовність накопичення відкладів лесово-ґрунтової серії, про перерви в осадонагромадженні, тому вони заслуговують на те, щоб бути геохронологічними пам’ятками.
Колесо цивілізації іде вперед і об’єкти неживої природи, тобто геологічні пам’ятки потребують негайного захисту, бо саме вони не можуть бути відновлені ні за яких умов і зникають з поверхні Землі назавжди.
